Новий Податковий кодекс вбив Інтернет-підприємництво та IT-Галузі в Україні

Cкачати безкоштовно: Новий Податковий кодекс України 2010 від 21 вересня проект.

З кінця минулого століття ми говоримо про перехід світової економіки до нового укладу — постіндустріального, тобто інформаційного: глобалізація, взаємозалежність, унікальні можливості глобальної мережі — все це народжує нові галузі економіки, нові форми бізнесу й зайнятості, і велика кількість фахівців відкривають для себе можливість не обмежуватися рамками офісу/міста/регіону, виходячи на співробітництво з багатьма замовниками, що перебувають у різних країнах й на різних континентах.

Надання послуг через Інтернет і одержання цим самим каналом оплати — унікальна можливість незалежного співробітництва, відома сьогодні як фріланс. Діяльність самозайнятих фахівців не вимагає витрати ресурсів країни, та при цьому забезпечує внутрішній оборот коштів (нехай неявний, але стимулюючий виробництво, будівництво та ін.) і робочі місця для висококваліфікованих фахівців, причому кількість робочих місць росте в міру росту числа успішно реалізованих проектів.

Крім індивідуальних форм діяльності, фріланс передбачає й принципово новий поділ праці на базі передачі функцій цілих відділів корпорацій на зовнішній підряд — аутсорсинг. Зазвичай у пошуках місця для розміщення аутсорсингової компанії перевага віддається тій країні, де наявність адекватних людських ресурсів супроводжується політичною стабільністю й сприятливим податковим кліматом. Не є таємницею, що роботодавці з різних країн світу залюбки працюють з фахівцями із країн колишнього СРСР, враховуючи винятково високий рівень підготовки й уміння вирішувати складні завдання, а це — забезпечення реального припливу в країну необхідної для розвитку валюти.

Не дивно, що у зв'язку з вищесказаним розвиток Інтернету й Інтернет-бізнесу в усьому світі серйозно підтримується на урядовому рівні — приміром, у США абсолютно на всі види бізнесу, пов'язаного з електронною торгівлею, були оголошені десятирічні податкові канікули.

Що ж пропонує для поліпшення бізнес-клімату нова українська влада — зокрема, у сфері оподатковування (складність якої, доречі, от уже який рік приносить нашій країні «позорні» 181-182 місця з 183-х можливих)?

15 червня поточного року всі зацікавлені могли ознайомитися з опублікованим на сайті Верховної Ради України проектом нового податкового кодексу. Дійсно, перспективний напрямок IT-діяльності винесений у розділ XIV — "Спеціальні податкові режими", але зовсім не для того, щоб забезпечити його привілеями, а для того, щоб позбавити спрощеної системи оподатковування, що діяла до цього часу.

У ст. 2.2 цього розділу саме сказане, що спрощена система оподатковування не поширюється на юридичних і фізичних осіб, які здійснюють:
1) оптову й роздрібну торгівлю через мережу Інтернет;
2) діяльність по наданню послуг Інтернет-провайдерів;
3) діяльність у сфері інформатизації;
4) діяльність по доступу в мережу Інтернет.

Важко не помітити: дехто такий зацікавлений у знищенні приватних Інтернет-провайдерів, що вирішив навіть підсилити формулювання «надання послуг Інтернет-провайдерів» додатковим — «надання послуг доступу в Інтернет». Як то кажуть, щоб повз не вильнуло!

Досить цікавим для нормативно-правового акту є й пункт 3 — «діяльність у сфері інформатизації», що під нього при певному бажанні можна підвести буквально все, починаючи від прокладки кабелів.

Якщо проект податкового кодексу буде прийнятий у такій редакції, що є зараз, будь-яку діяльність у галузі інформатизації, включаючи продаж через глобальну мережу продуктів і послуг у сфері інформаційних технологій, можна буде вести тільки на загальній системі оподатковування. Одномоментне багаторазове збільшення податкового навантаження штовхне аутсорсингові компанії у безвихідь, коли податковий тягар неможливо перекласти ані на співробітників, які не забезпечені потрібним доходом, ані на клієнтів, які просто підуть на більш дешеві ринки. А чи зможе самозайнятий фахівець забезпечити бухгалтерську і юридичну підтримку свого бізнесу, враховуючи ще й аспект ЗЕД при роботі із замовниками з інших країн? Відповідь однозначна: у країні створюються фіскально-вбивча податкова політика та вкрай необґрунтовані перешкоди для розвитку самої перспективної галузі в Україні.

Для всіх, крім великомудрих законодавців, цілком очевидно: прийняття податкового кодексу в існуючій редакції спричинить новий виток «витоку мізків», тінізацію українського IT-ринку, стагнацію й деградацію інформаційних технологій у країні. Частина фахівців підуть у системи з агрегацією платежів і виплатою грошей нерезидентам, що зменшить валютний приплив — частина роботодавців перенаправить свій капітал у конкурентні країни (в Індію, Китай, Румунію, Польщу, наші рідні Росію, Білорусь та ін.). До того ж, неминучий вихід бізнесу із зони .ua знизить асоціації світового співтовариства з українським підприємництвом і спровокує подальше погіршення міжнародного іміджу України.

Таку ж оцінку ситуації, що складається в Україні, дають і експерти Європейської бізнес асоціації (ЄБА). За словами представників ЄБА, прийняття нового Податкового кодексу у першому читанні спричинило необхідність у лобіюванні інтересів IT-галузі в Україні. І це — на тлі потужної державної підтримки високотехнологічного сектору в інших країнах світу!

Донедавна в України був шанс сформувати образ країни з відмінними IT-фахівцями — після прийняття нового Податкового кодексу в існуючому виді Україна знову ризикує стати країною «газової труби» й Чорнобиля. А може, саме це нинішній владі і потрібно?