Досвідчені курці знають, що не всяка трубка підходить для куріння певного виду тютюну, але новачкам не слід забивати собі голову: просто не треба задивлятися на трубки складної конфігурації – наприклад, конусоподібні з широким верхом чи дуже вузькі.
Існує певна тенденція: прямі трубки – для спокійного куріння в стаціонарних умовах, так звані бенти (гнуті трубки) - для куріння «на ходу». Але бенти однозначно декілька зручніше для дослідника, курця-гурмана, бо сама техніка куріння трубки передбачає дегустацію не тільки тютюнового смаку, а й запаху його диму. Отже, любителям прямих трубок, щоб уловити ці відтінки пахощів, доведеться час від часу підносити чашу до самого носа.
Зазвичай, тютюн для трубок – це не чистий тютюн, а особливі суміші, тому покупати трубку з фільтром просто нерозумно: такий пристрій не дозволить оцінити повністю тонкощі смаку тютюнової суміші. Виключення становить, хіба що, balsa фильтр, який лише сприяє частковому видаленню надлишків вологи, а не фільтрує тютюновий дим.
Фільтр, звичайно, видалить значну частину нікотину, але й геть заглушить якнайтонші нюанси смаку. Так уж історично склалося, що в Європі вживають трубки з фільтрами, а ось у США курці віддають перевагу тонким ароматизованим сумішам, тому фільтрів або взагалі не використовують, або користуються системою компанії Савінеллі (balsa system).
Треба мати на увазі і те, що жодна з компаній, за винятком Dunhill, не має власного виробництва бріара, тому вибір трубок різних компаній має скоріш естетичний, аніж якісний характер – особливо в низькому та середньому діапазоні цін. Але також треба розуміти, що отримати можна лише те, за що заплатили – тож краще придбати спочатку рустрійовані варіанти трубок, що повільніше нагріваються і досить успішно ховають сліди дефектів в недорогих сортах бріара.
Недорогі трубки з гладкими поверхнями з часом темніють, вставки, що маскували дефекти бріара, стають яскраво помітними, й зовнішній вигляд трубки гіршає; замалі та надто великі трубки складніше набивати і палити. Тож відповідним вибором стане будь-яка трубка нормального розміру від компанії «з ім'ям», тільки потурбуйтеся, щоб вихідний отвір у чаші був вищий за її дно не більш, ніж на міліметр-півтора.
Що ж до вибору тютюну, то тут – повний простір для фантазії. Умовно кажучи, всі тютюнові суміші можна розділити на чотири основні категорії (бленди): суміші англійські, шотландські, східні й ароматизовані, але різкий кордон між ними провести практично неможливо.
Характеризуючи коротко, можна сказати, що англійські і шотландські суміші є досить міцними, особливість англійської суміші – це латанія, один з кращих сортів турецького тютюну; ознака шотландської – вірджінія. Ці бленди підійдуть для початківця, що звик палити сигарети, бо інші бленди можуть йому здатися дуже слабкими. Втім, вибір тютюну – справа суто персональна, й, мабуть, треба спробувати все, щоб знайти дійсно своє.
Експерти та досвідчені знавці тютюну єдині у думці, що найпопулярнішим в світі є англійський бленд: декілька століть, аж до найостаннішого часу, федеральний закон в Англії «охороняв» смак справжнього тютюну від будь-яких домішок не тютюнового походження.
Та придбання трубки – чи лише перший крок, бо необхідний ще й постійний догляд за нею, а для цього треба мати цілий набор спеціальних пристосувань та матеріалів. Мінімальний потрібний набір аксесуарів ми й спробуємо навести.
Отже, для набивання вам знадобиться тампер, що представлений у продажу безліччю різновидів. Скоріш за все, вам запропонують невеличкий пенал, що нагадує губну помаду, де, окрім тампера, буде шило для прочищення каналу в чубуку, а в деяких комплектах – ще й лопатка для чищення трубки. Це дуже зручно, бо дозволить тримати і руки, й кишені у чистоті, та, правду кажучи, шило вам знадобиться не так вже й часто, навіть не кажучи про те, що для більшості трубок його довжина замала.
Для чищення трубки після повного її висихання застосовують спеціальний «йоршик» - довгий дріт із нанесеними на нього ворсинками. Разом із цим приладом вам знадобляться спеціальні розчини: спиртний розчин (ром, віскі або коньяк) застосовують після кожного куріння для чищення і ароматизації трубки; спеціальну рідину для видалення нікотинових відкладень і тютюнових смол усередині мундштука і чубука (так званий, sweetener) - раз на тиждень.
Ще стануть у потребі два пристосування для догляду за нагаром: прилад, відомий як British buttner – для чистки нагару після кожного куріння (на Заході його можна придбати у кожному спеціалізованому магазині), та cutter, або reamer – для видалення великих скупчень нагару (він не знадобиться ніколи, якщо правильно доглядати за трубкою).
Наприкінці, хочеться порадувати курців-початківців: необхідність обкурювання трубки – це звичай тих дрімучих часів, коли ще не існували сучасні методи обробки і контролю матеріалів, й трубки виготовлялися з «сирого» бріару. Єдине призначення обкурювання – видалення надлишків вологи для уникнення появи тріщин в матеріалі. Сучасні технології обробки зводять необхідність обкурювання трубки нанівець, а карбонізовані трубки й взагалі нічим не відрізняються від тих, що вже багато років знаходяться в роботі.
RSS підписка на коментарі
