Про те, як закінчився музичний фестиваль «Стравінський і Україна»

Своєрідною реставрацією давнього джазового напрямку — свінгу — завершився ХІІ міжнародний музичний фестиваль «Стравінський і Українка». Фінальний концерт відбувся у Палаці культури міста Луцька.

Джазові стандарти в обробці виконував Симфонічний оркестр імені Короля Намисловського із Замостя. Звучали твори іменитих композиторів, які своєю музикою стали символами тієї музичної епохи, яка виплинула на цілий потік різних стилів після Другої світової війни. У луцькому залі звучали твори Дюка Еллінгтона, Ґлена Міллера, Бені Ґудмена, Каунта Бейсі.

Оркестрова обробка творів не залишила байдужою місцеву публіку. Так, під час виконання відомого еллінгтонівського «Каравану» в залі чулося помітне пожвавлення, яке потім переросло в гучні оплески. Упродовж історії композиція зазнала сотень і сотень варіацій, а екстравагантні Mills Brothers свого часу заспівали її навіть акапельно.

Диригент оркестру Тадеуш Віхерек у перервах між композиціями, анонсуючи наступні, постійно вживав слово «свінг, свінг, свінг», співзвучне з джазовим стандартом 1936-го року «Sing, sing, sing», яку найбільше прославив Бені Ґудмен. Її і заграли польські музиканти під кінець концерту. Цю пісню виконують під час запальний барабанний ритм. Історично в оркестрі Ґудмена на барабанах сидів Джин Крупа. Саме це виконання вважається однією з найяскравіших сторінок біографії музиканта. Симфонічний оркестр своєю грою зумів передати ту історію луцьким слухачам. Чудове завершення фестивалю.

luchesk.com.ua