«Старий демократ» ШИБА

От куди йому податися, горопасі? І не тільки горопасі, а й старом, убогому, попліснявілому і заснованому павутиною, мов зад тарої кобили, чи куток в гамазеї. Куди подітися?

Оте, майже сакраментальне, майже гамлетівське питання "куди подітися?" не означає, що ветеран національно-визвольного руху (до речі, ветеран битви під Крутами), старий димократ Шиба тай загнаний в глухий кут, збувшись підтримки такої політичної сили, як ВО "Батьківщина" в цілому, а й таких титанів думки, як Грицюк та Кирильчук зокрема.

Ні, йдеться про зовсім інше. Але до цього ми ще дійдемо, а зараз — два-три слова про духовного брата Шиби — Грицюка, який, між іншим, хоч і має сінокіс та 10 свиней, але "прозоро" видно, що все-таки знаходить час на перечитування "Природи речей" Сенеки, як Шиба на вдосконалення німецької мови.

Коли б Грицюк та хоч у пів-ока подивився телепередачу з собою, яку вже втретє "крутять" за наказом "академіка" Пирожка, — то він би вигнав Пирожка аж у його рідне село Блудів. Хай блудить там.

Бо ж втретє Грицюк, вперши очі в далечинь, — немов те, що він верзе, зчитує майже з-за обрію, — Грицюк постає так "прозоро", що аж трах бере від таких "першопосадовців", котрі не можуть ув'язати два слова. А в думках борсаються, як Шиба у власному нарцисизмі та у власній біографії.

Грицюк: «Обкрадають мене, вас і тим самимприскорюють інфлаційні процеси...»; «Суди приймають добросовіне рішення (то не по закону судять? - М.П.)»; «Суди приймають рішення на користь тих хто має гроші»;«Основне сьогодні - створити вигляд»;«Луцькі селяни(Ого! є в Луцьку селяни?- М.П.)»;«Знайдеться конструктивізм»;«Я заявляю прозоро і відкрито!»; «Мої абоненти(замість «опоненти») «Переживають (голови сільрад- М.П.) за свою територіальну ціліність (може бути війна?!!!)».

Та вертаймося до «ветерана національно-визвольних змагань» великого (куди до нього Герцену!) «димократа» Шиби. Слово «димократ» кладу саме тому, що Шиба — справжній професіонал у димових завісах, які, як всім відомо, потрібні тільки для того, щоб заховати не тільки наміри та діла свої, а й думки. А ще (я вже говорив про це!) у Шиби в арсеналі є вельми небезпечна (сильніша, ніж іпріт!) зброя — бздурки. Їх в молодості Шиба використовував проти кадебібстів, а тепер дурманить мізки тим лучанам, які ще вірять, що Шиба та й щось значить.

- А прозоро видно, що він балбєс... — сказав би Грицюк.

Але не скаже. Бож як Грицюкові та й без Шиби? Без пари жити важко. Це як без сінокосу і свиней. І не тільки Грицюку, а й Свириді, Олешку, Кіндеру, Байциму, Корольчуку.

З підслуханої розмови:

Сидять і розмовляють три семени — Семен Відважний, Семен Прямий та Семен Відвертий.

На столі 3 склянки, пляшка горілки. Почата.

Семен Прямий труситься. Певно перепився. Семен відвертий теж труситься — його трусить його ж відвертість. Семен Відважний труситься — він боїться. Скрегочуть гальма за вікном, а Семен Відважний — сіп рукою, сіп шиєю, сіп повіками.

— Вип'ємо, — каже Семен Відвертий з виразним турійським акцентом (с. Ягідне, вул. Торбохватна, крайня хата).

— Вип'ємо... (розливає горілку).

— Не буду.. — каже Семен Прямий з виразним східняцьким акцентом (с. Півп'яне, Якогось-Там району). — Не буду... Не можу...

— Чого не можеш? — питає Семен Відважний і злякано сіпає руками. — Чого? — допитується з виразним камінь-каширським акцентом (с.Горки, вул. Обрізана, хата над болотом).

— Він боїться, що зуби склянкою повибиває. — каже Семен Відвертий. — Бач, як його трусить?

— Е-е-е-є, братть! — каже Семен Прямий. — То ще півбіди!

Бере склянку двома руками.

— А яка повна біда? — сіпається Семен відважний.

— Доки ивсцюсь, — каже Семен Прямий, — два рази спущу.

— О! — вигукує Семен Відвертий. — Такі Шибанутий! О! Тремор...Пальчиками туди-сюди?

— А з бабами ти як? — злякано озирається Семен Відважний. — Га?

— А так — пхаю, а він гнеться... удвоє...

— О! — вигукує Семен Відвертий. — То в тебе як фракція у міській раді?

Семен Прямий сопе довгим носом. Сопе так, як сопуть на Сході України.

— До чого тут міська рада? То тільки бютівці, як мій хрен, — як треба пхнути, то гнуться.

— Імпотенти, — злякано чвиркає крізь зуби Семен Відважний. — Вип'ємо за тих, в кого стоїть!

— А в кого зараз стоїть? сумно каже Семен ВІдвертий. — Хіба що в Шиби.. Чи в Гузя...

— В Гоцалюка! сіпнувся Семен Відважний.

— Ехе-хе-хе! — шастає рукою під стіл Семен Прямий. — Ехе-хе-хе! А у Кривицього хіба ні?

Семен Відважний злякано рипить зубами.

— В Пруса стоїть... — каже Семен Відвертий. — Він ось всіх намахує...

— Ехе-хе-хе! — Семен прямий посилає під стіл другу руку.

Здивовано дивиться на Семена Відважного.

— Не гнеться. Шо то таке??

-------------------------------------

Запитання: «А якби раптом вам запропонували посаду голови ОДА — ви б відмовилися? (Шибі й невтямки, звідки взялося це його «губернаторство», але то таке, скоро скажу. — М.П.)»

Відповідь: «Звичайно. Посада міського голови — це почесно, бо це вибір людей!»

Посада голови ОДА, губернаторство, це не «не почесно», це несерйозно, це нікому не потрібне, а от його посада, та й, взагалі, будь-яка посада, на якій Шиба, як казав Галушка:

— Ого-го-го!

P.S. Перше. До заголовку, в якому згадується якийсь Льошка. Та це ж один із Семенів — Олексій (Льоха, але не свиноматка, ні!) Шумик.

Друге. От в одного із Семенів (після другої руки) таки якось встав, а фракція БЮТ, певне, хворіє на мляву потенцію — то встає, то падає, то гнеться, то складається удвоє.

Третє. Шибі, з огляду на його винятковість, архіпатріотизм, кмітливість, надзвичайний організаторський талант, припоручили надміру серйозне діло — організувати громадську організацію. Шиба вже пробував у Нововолинську, у Володимирі-Волинському, в Ковелі. А чого минув свій коханий Турійськ? Побував, і облизавши м'яло, вернувся. Кошарук — мер Ковеля, не сказав ні так, ні ні.

М.П., Далі буде ;-)

По матеріалам газети «Вільна думка»