Якщо ви хочете, щоб ваші знайомі та друзі, колеги та партнери знайшли ваш номер телефону на нашому сайті, будь-ласка, заповніть нижче приведену форму. Ви можете додати у нашу базу будь-який свій номер телефону (мобільний, домашній, офісний).
Редакція сайту Лучеськ.com.ua не несе відповідальності за надану вами інформацію.
Дякуємо! Ваші дані будуть додані до телефонного довідника після перевірки модератором.
Альпійська зв’язка
На початку цього літа Юрій Кравчук з Костополя, з яким ми два роки тому співали гімн України на самісінькій маківці гори Мак-Кінлі(6198м), що на Алясці, подарував мені свій поетичний збірник.
Бази відпочинку м. Луцька та Волинської області
База відпочинку ВАТ Волиньавтотранс44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (03322) 5-11-91
База відпочинку Волинського обласного об'єднання племінної справи у тваринництві
44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (03322) 9-93-81
База відпочинку ДП МОУ Луцький ремонтний завод «Мотор»
43006, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 3, тел.: (0332) 77-73-39
База відпочинку ЛУАЗ
44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (03322) 4-60-50
База відпочинку Луківського СПТУ-22
44800, с. Сомин Турійського р-ну, тел.: (03363) 9-33-39
База відпочинку Луцького швейного об'єднання
44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (03322) 4-94-84
База відпочинку Пісочне, Волинська обласна організація
45000, м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 28, тел.: (03352) 5-32-35
База відпочинку ПП Кухарчук Юлії
44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (0332) 77-05-53
База відпочинку ПП Ространс
44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (0332) 76-74-51
База відпочинку ТОВ Аміла
44800, с. Сомин Турійського р-ну, тел.: (03363) 2-18-10, 2-22-66
База відпочинку ТОВ Водолій ЛТД
44800, с. Пересіка Турійського р-ну, тел.: (03322) 4-43-23
База відпочинку Турійського районного товариства мисливців та рибалок
44800, с. Соловичі Турійського р-ну, тел.: (03363) 2-19-95
Берізка, дитячий оздоровчий табір
45200, Озеро Ківерцівського р-ну, тел.: 8 (050) 510-16-55
Будівельник, дитячий оздоровчий табір
45200, Озеро Ківерцівського р-ну, тел.: 8 (050) 570-28-47
Дитячий оздоровчий табір імені О. Кошового
45200, Дачне Ківерцівського р-ну, тел.: (03356) 9-76-12
Іскра, база відпочинку
44400, с. Кримне Старовижівського р-ну, тел.: 8 (050) 339-75-55
Оберіг, туристична спортивно-оздоровча база
45000, с. Уховецьк Ковельського р-ну, тел.: (03352) 9-04-83
Пісочне, база відпочинку
44400, с. Поліське Старовижівського р-ну, тел.: 8 (050) 438-20-40
Супутник, дитячий оздоровчий табір
44000, с. Світязь Шацького р-ну, тел.: (03355) 2-51-31
Фенікс, база відпочинку
44000, Урочище Гряда Шацького р-ну, тел.: (03355) 2-32-46, 8 (050) 387-53-33
Чайка, дитячий оздоровчий табір
44000, с. Світязь Шацького р-ну, тел.: (03355) 2-48-34
Чайка, оздоровче підприємство ДП ВАТ Львівський автобусний завод
44000, смт. Шацьк Урочище Гряда, тел.: (03355) 2-34-79
Шацькі озера, пансіонат
44021, Світязь Шацького р-ну, тел.: (03355) 2-51-35, 2-51-14, 2-51-12
Куди туристам їхати найнебезпечніше
Консультаційні агентства в області безпеки „Control Risks” та „іJet Intelligent Risk Systems” надали дані про послуги в сфері безпеки, рівень злочинності, цивільні безлади, можливість викрадання людей, ризик тероризму та загальну геополітичну стабільність у різних країнах, на базі яких журнал Forbes склав список країн світу, що є найбільш небезпечними для туристів.Туристичні агенства м. Луцька та Волинської області
Альфа-сервіс, туроператор, ПП
43016, м. Луцьк, вул. Д.Галицького, 5/1, тел.: (0332) 72-27-12
Бюро мисливські подорожі, туроператор
43005, м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1, оф.311, тел.: (03322) 3-11-78, 8 (050) 438-28-78
Санаторії Волинської області
Згорани, обласний дитячий протитуберкульозний санаторій
44313, с. Згорани Любомльського р-ну, тел.: (03377) 2-51-32, 2-39-43
Лісова пісня, Волинський обласний санаторій
44009, с. Гаївка Шацького р-ну, тел.: (03355) 2-56-06, 2-55-42
Готелі м. Луцька та Волинської області
Луцьк, Ковель, Володимир-Волинськ, Нововолинськ, Ківерці, Камінь-Каширськ, Любомль, смт. Стара Вижівка, смт. Іваничі – Волинська область
Холмська Богородиця (частина друга)
Під час Першої світової війни ключник Холмського кафедрального собору протоієрей о. Микола Ганкевич вивіз ікону до Москви. А вже звідти віддали її у Київ і помістили у церкві Флорівського жіночого монастиря на Подолі. Вирішальну роль у цьому таємному переміщенні реліквії зіграла звістка про створення Української Народної Республіки, до складу якої увійшла і Холмщина.
Знову буде січа у замку Любарта
Фестиваль «Меч Луцького замку» відбудеться 22-23 серпня на території історико-культурного заповідника «Старе місто» в замку Любарта. У програмі дійства – історичні танці, відбіркові та показові бої, парад учасників, виступи музикантів, конкурс костюмів. «Фішка» фестивалю – відтворення аутентичної атмосфери та антуражу на майдані великого європейського міста.
А й справді: навіщо та машина часу?! Життя саме дарує такі сюрпризи: приходиш собі у Луцький замок, і з 2008-го року потрапляєш у XIV-XVI століття. В яке завгодно європейське місто... І хто тільки не відіб'є тобі поклони...
На жіночу сукню – сімнадцять метрів тканини.
Пригадую, як раніше відбувалися фестивалі. Ось лицар грає на бандурі, а дама його серця виходить на Замкову башту... Довкола – герцоги і герцогині, барони і баронеси, сеньйори і сеньйорити... Такі ввічливі, серйозні, шанобливо вклоняються, виражаючи почуття поваги. І оплески, і усмішки, і доброзичливість...
Поважно звучить музика часів Великого князівства Литовського. Танцювальні колективи виконують запальні та спокусливі ірландські, східні, єгипетські і грецькі танці. Стривайте, пригадаю, що з цього приводу казали глядачі… Ніжками мель-мель, скок-перескок. І знову – мель-мель і скок-перескок.
Ясна річ, закортіло познайомитися з молодими міщанками. Як-то навіщо!? А дізнатись, як вони реагуватимуть на «залицяння». Ні, Олександра Плесовських та Олена Ковальчук із Львівського товариства історичної реконструкції «Срібний вовк» не обурювалися, коли я сіпнув їх за сукні. Ну, не втримався: ніколи ж не бачив такого дива...
– Наш одяг пошитий вручну з натуральних тканин (льону, шерсті, бавовни) за викройками XV століття! – підбадьорила поглядом Олександра Плесовських. – Штучні тканини використано лише для стилізації вбрання. Декороване воно латунними голками. На один костюм пішло майже сімнадцять метрів тканини. Ось погляньте сюди: ця частина називається каміза, а та – сюрко...
– Як-як?!
– Сюрко... Я вам по буквах скажу: село, юшка, рак, кіт, око...
– Ну, а це що за сорочка?
– Назву вона має таку, що навіть мені важко вимовити...
Олена Ковальчук з гордістю додала:
– Щоб знали ви: дамі не личить ходити в одному одязі. Я маю сім середньовічних суконь – на всі випадки життя. У них справляю враження набагато виразніше і яскравіше, ніж у сучасній вдяганці.
Боже, як стрічали глядачі львів'янку Надію Сеньовську! Вона ж бо була вбрана в еротичну французьку сукню початку XIV століття: у глибоких розрізах «демонструвалася» нижня сорочка! «Ворота в пекло» – так вона називалася по-середньовічному.
А сеньйорити залюбки роззулися, щоб показати свої панчохи зі шкіряними підв'язками... І нічого лихого нікому на думку не спало. Жодних комплексів! А я ніяк не міг збагнути, чому дівчата не заплутуються в такому одязі. Розміри його викрою взято з Інтернету – сайту Лондонського музею Альберта та Вікторії.
І ще таке скажу: не звабити, не спокусити міщаночок жодними принадами! От що значить шляхетне виховання. Усе честь честю...
Хіба що на одній дрібничці «прокололися» герцогині з баронесами... Ну, не змогли вони приховати того, що в своїх сумочках носили мобільні телефони: виникали ж ситуації, коли ними було необхідно скористатися!
Піддавалися критиці, висміювалися такі риси міщан епохи Середньовіччя, як пихатість, чванливість, ницість, злорадство... Славне лицарство було в захопленні від балади французького поета XV століття Франсуа Війона про те, як слід карати злі язики:
У червоному сірчаному арсені,
В селітрі, жовтій сірці і вапні,
В киплячому свинці, в гною гієни,
В смолі і соді, в скислому вині,
В свинячій сечі й гусячім лайні,
У струпах лепри, у холерній твані,
В здохлятині, яку жеруть вовки,
В отруйній крові аспида поганій,
У потерті з протухлої тарані
Варити слід презлющі язики!
Ну, що скажете, презлющі язики нашого часу?! Заздріть самі собі, що не живете у XV столітті.
Рицарі б'ються заради прекрасних дам
Справді, так стверджується в «Історії лицарства» Ж.Ж. Руа: «Лицарі б'ються не заради смертовбивства, а заради прекрасних дам та любові до ратної справи».
З одним рицарем я зустрівся на вузенькій стежині – поблизу урвища біля замку... Той ішов зі списом – ось так і проткне, як шпичкою. Довелося поступатися дорогою...
Сюди прибували команди з Києва, Симферополя, Львова, Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Тернополя, а також з білоруських міст Мінська та Бреста. Поєдинки рицарів тривали по три хвилини – за правилами, розробленими згідно з середньовічними канонами і поняттями про лицарську честь та гідність. Суддями були маршали. Наймолодші рицарі мали від шістнадцяти років, найстарші – за п'ятдесят! Обладунки кожного важили в середньому по тридцять кілограмів.
– Захисне спорядження відтворено реально, виконано воно зі сталі, – повідав Богдан Іванишин з Хмельницького. – Коштує воно дві-три тисячі гривень. Виняток – щити. Вони виготовлені з фанери. І тому найчастіше руйнуються під час бою. В таких обладунках рицар не те що битися – танцювати може... Не вірте кіношникам, які показують у фільмах, що рицарі падають з коней і піднятися самостійно не можуть. Це така дурниця... Обладунки ж створювалися для бою, а не для лежання на ратному полі.
Богдан ще наголосив: зброя рицарів не вважається холодною, оскільки всі кромки мечів, списів, сокир заокруглені.
Рицарі б'ються безжально й агресивно – ніхто не хоче поступатися. Ну, як на справжній січі. Бувало, що гоф-маршалу (розпоряднику турніру) доводилося по п'ять-шість разів кричати «Стоп!», щоб припинити «війну» між командами (виск і вереск був такий, що хоч крізь землю провалюйся). Йшли вони «стінка» на «стінку». Всі до одного мали «полягти» рицарі з червоними стрічками, щоб маршали супротивнику зарахували перемогу. До речі, один з рицарів отримав забійну травму і був змушений звернутися по медичну допомогу.Єдина зброя, яку брали в руки дами, – луки. Герцогині з баронесами нерідко влучали у «десятку». А ще вони дарували глядачам своє мистецтво співу та танцю, змагалися у вправності з вишивання. Переможцем не раз визнавався Євген Чеховський з Одеси.
Василь Недільский
А я піду в сад…
У Лесиній господі
З однієї прикрої історії
Роззираючись довкола, я сердився на широкі двері.
Адреси музеїв м. Луцька та Волинської області
Адреси музеїв: музей Волинської ікони, Берестечківський історичний музей, виставка-музей цивільного захисту, виставка пожежно-рятувальної служби, Волинський краєзнавчий музей, Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, Володимир-Волинський державний історичний музей, Горохівський історичний музей та інші музеї Луцька та Волинськое області.