Микола Мартинюк

Народився 14 березня 1971 року в с. Залібівка Здолбунівського району Рівненської області.

1986–1990 рр. здобував фах педагога на шкільному відділі в Луцькому педагогічному училищі ім. Ярослава Галана. 1990 р. вступив до Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки (1993 р. цей вищий навчальний заклад було реорганізовано в університет), відтак 1995 р. закінчив факультет україністики вже Волинського державного університету ім. Лесі Українки (кваліфікація — вчитель української мови та літератури).

Упродовж 1995–1998 рр. навчався в аспірантурі при ВДУ ім. Лесі Українки.

Навчання у вузі й аспірантурі поєднував із журналістською практикою. 1991–1993 рр. працював у редакції газети «Педагог» Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки, 1993–1996 рр. — на посадах редактора та співредактора часопису «Альма-матер» ВДУ ім. Лесі Українки, а також — диктором Луцької міськрайонної редакції радіомовлення (1995–1996). 1995–1998 рр. — автор пізнавально-інформаційної передачі «Книгозбірня» на радіостанції «Луцьк», з 2003 року — пізнавально-літературної програми «Фоліант», з 2004 року – літературно-мистецької програми «Книгозбірня «Фоліанта», 2006 року – тематичної радіопрограми «Літературна студія «Досвітні огні», 2007 року — «З книжкової скрині видавництва «Твердині» на Волинському радіо.

1998–1999 рр. завідував музеєм Лесі Українки при ВДУ.

З жовтня 1999 р. працював викладачем кафедри української та зарубіжної філології, реорганізованої 2000 р. у кафедру журналістики, Вищої школи «Луцький гуманітарний університет». З квітня 2000 р. до серпня 2008 р. завідував цією кафедрою. З листопада 2008 р. до серпня 2011 р. — доцент кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

З жовтня 2004 р. — засновник і директор ПП «Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня».

У квітні 2000 р. в Інституті літератури НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему «Своєрідність художнього втілення національної ідеї у творчості Володимира Самійленка» (науковий керівник — доктор філології О. О. Рисак). Вчене звання доцента присвоєно у січні 2011 р.

Член Національної спілки журналістів України із січня 2000 р. (належить до первинного осередку газети «Вісник + К») і Волинського Академічного Дому (а отже — Академії наук вищої освіти України) — з часу його заснування. З квітня 2011 р. М. І. Мартинюк — член Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство».

Лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (імені М. В. Гоголя) 2007 р. — за значний внесок у пропаганду української літератури. Дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу сучасної малої прози «Сила малого» (2008).

2006 р. нагороджений дипломом Української Медіа Спілки – «за відкриття нових імен у вітчизняній літературі». 2008 р. відзначений Подякою голови Волинської обласної ради — «за вагомі заслуги в справі розвитку вищої освіти Волині, особисті досягнення у впровадженні нових педагогічних технологій та розвитку науково-дослідної роботи в системі вищої освіти регіону» та Почесною грамотою Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації – «за популяризацію історико-культурної спадщини, пам’яток містобудування і архітектури».

У березні 2011 р. нагороджений почесним знаком Національної спілки журналістів України.

Поет, прозаїк, літературний критик, науковець, видавець. Вихованець літературної студії «Лесин кадуб» (1988–1994 рр., школа майстерності Й. Струцюка). Член журі Волинського обласного літературно-мистецького конкурсу «Неповторність» (2004–2011), Всеукраїнського конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова–2011» у номінації «Романи».

Постійний учасник міжнародних і регіональних книжкових ярмарків і форумів, учасник, ініціатор і організатор багатьох літературно-мистецьких і наукових імпрез (творчих зустрічей, презентацій, фестивалів, круглих столів, конференцій, семінарів тощо), член експертної ради з питань видавничої справи Волинської обласної державної адміністрації.

Автор поетичних та прозової книжок — «Одинадцята заповідь» (1997), «Грибний дощ» (2004), «На святого Миколая» (2006), «Під мурами твердині» (2012); наукової — «Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–19391, 1941–1944 рр.» (2005, у співавт. з І. Павлюком), монографії — «Національна ідея в життєтворчості Володимира Самійленка» (2009, 2010); добірок в альманахах «Струни життя» (1999), «Світязь» (2000, 2006); наукових та літературно-критичних публікацій у фахових виданнях «Слово і час», «Філологічні студії», «Проблеми славістики», «Сіверянський літопис», літературно-мистецькому журналі «Терен», часописах «Форма(р)т», «Книжник-Review», обласній, міській і районній періодиці. Працює над укладанням нового біобібліографічно-хрестоматійного проекту «Літературна мапа Волині».

Одружений, проживає в м. Луцьку.