Емо у Луцьку

Уже більш як 2,5 роки кремезна субкультура Емо- Емо-кідів дісталася до Луцька. Основну її частину складають підлітки віком від 14 до 19 років.

Для того, щоб зрозуміти значимість емо/імо як субкультури на сьогоднішній день, варто зануритись в "передісторію".

Емо (емоційно нестабільні) — термін, визначаючий вид хардкор музики, заснований на спільних емоційних вибухах. Це проявлялося в особливих інтонаціях та голосах вокалістів та хаотичною присутністю музичного супровіду. Зазвичай візгі, стони, соплі, сльози, рьов формували відрізняльну особливість цього стилю. Тексти пісень здебільшого носили особистісний та інтимний характер та переживання. На сьогоднішній день цей стиль музики ділиться на емокор, емо хардкор, емо вайоленс, френч скрімо та скрімо. Хоча це не є важливою складовою емо культури сьогодні. Адже сучасний емо в меншій мірі формує свої погляди на музичні вподобання, а звертає увагу на зовнішній вигляд, стиль життя та поведінку.

Луцьких емокідів  мало цікавлять їх субкультурні  принципи та історичні надбання. Переважна більшість молоді просто тяжіє до стилю зовнішності емо, і абсолютно не відносить себе до них. Хоча є досить поширеним явищем серед даної категорії молоді прихильність до панк-року, тобто музики їхніх субкультурних пращорів.

Сьогодні багато підлітків (здебільшого після 16 років) поступово відгалужують себе від цієї течії емо. Про те часто продовжують одягатися та поводити себе як і раніше. Поширеним явищем сьогодення є «субкультурний уїбізм» (систематичне явище перетікання індивіда з однієї субкультури в іншу (часто в контр субкультуру), нехтуючи здоровим глуздом). Прикладом цього є ті ж самі «вчорашні» емокіди, котрі вже завтра воліють бути хулами, стрейд-ейджерами, хардкорщиками, скінами тощо. До цього спонукає переосмислення власної позиції в соціумі, на котрий здійснюють не аби який вплив тенденції моди. І поступово молодіжні субкультури, в які вже вся «неординарна» молодь награлась, відходять в минуле та згодом забуваються. Сама ж молодь аргументує це тим що минувша приналежність до якоїсь із молодіжних культур є «Папсой»! Культура, котра пропагує вразливість та емоційну нестабільність є найяскравішим прикладом цього. Хоча й трапляються люди, котрі справді вірні своїм культурним вподобанням не дивлячись ні на що. Хоча б через це вони заслуговують поваги. 

Спочатку емо називався альтернативний напрям в музиці, що супроводжується важкою гітарною партією і сильним соло. Співак емо відверто і безперешкодно ділився із слухачами відчуттями, звідси і походження поняття — від слова «емоційний».

Музика emo

emo: Moss Icon, Native Nod, Still Life, Hoover, Milemaker

emo indie rock: Sunny Day Real Estate, Mineral, Cursive, Pop Unknown, Monochrome

emocore: Embrace, Rites Of Spring, Split Lip, Four Hundred Years, SOG

french emocore: Fingerprint, Gantz, Jasemine, Anomie, Amanda Woodward

screamo: Orchid, Funeral Diner, Joshua Fit For Battle, Circle Takes The Square, Page 99

pop emo: The Used, Early November, Thursday, Time Spent Driving, Finch, Panic! at the disco

emoviolence: Union Of Uranus, Shikari, Tristan Tzara, The Apoplexy Twist Orchestra, Jerome's dream, Time Spent Driving

San-Diego hardcore: Heroin, Swing Kids, Iconoclast, Antioch Arrow, Angel Hair

Проте через деякий час уявлення про емо істотно помінялися. Вивчаючи численні сайти про сучасних представників цієї культури, що у величезній кількості з'являються на просторах Інтернету, створюється враження, що це просто стиль поведінки і самовираження для підлітків.

Емо-кіди одягаються у рожеве і чорне, носять вузькі джинси чи куці синтетичні штани, як у 1950-х тієї ж епохи камізельки з ромбами, светри з V-подібним вирізом, тісні піджаки зі значками, футболки з мультперсонажами (Боб Губко) або назвами емо-груп, довгі смугасті шалики. Емо роблять пірсинг (чим більше, тим краще) і "тунелі" у вухах.

На голові в емо — чорне волосся, натуральне або фарбоване, з довгою гривкою, розтріпане або закріплене зворушливими дитячими заколочками ( при чому їх можуть носити і хлопці і дівчата). З аксесуарів популярні коралі, кольрові браслети, наплічники та "квадратні" сумки, окуляри з прозорим склом і масивною оправою. На ногах в емо — кеди, тенісні туфлі або венси (кеди без шнурків). Малюють нігті чорним лаком, обводять очі густо-густо чорним олівцем і дивляться на світ сумно-сумно.

Молодь в стилі емо віддає перевагу особливому стилю, який виділяє їх серед іншої субкультури. Вони носять чорний колір в поєднанні з рожевим, або іншим яскравим кольором. Класичний одяг емо — це одяг в чорно-рожевій гамі, де узори так само двобарвні. Різні пов'язки на руках і зап'ястях, пояси із залізними бляшками, рукавички без пальців, рюкзак з різними значками емо. Серед емо можна побачити хлопця у вузьких джинсах, що змахує на метросексуала, а також молоду людину, яка вважає за краще носити багато залізних заклепок на джинсах, браслети на руках з черепами, нігті чорного або сріблястого кольору.

Макіяж поширений як у дівчат, так і у хлопців. Основний емо-макіяж — це підведення очей чорним олівцем.

Зачіски не діляться на жіночі і чоловічі, ви часто можете побачити однакові стильні зачіски як у хлопців так і у дівчат. Чубок прикриває одне око, чорний або червоно-коричневий колір волосся. Укладання або відсутність його - все це дає свободу у виборі індивідуальності, при цьому дає чітко зрозуміти, що ви бачите перед собою сьогодення емо.

Справжні емо не люблять афішувати свою приналежність до цієї субкультури і взагалі скептично ставляться до емо-"уніформи", показової депресивності та неврівноваженості. А ті, хто одягається в емо-стилі, постійно плачуть і доводять, що є "тру" емо, можуть мати лише приблизне поняття, що це таке і звідки воно взялося.

Суспільство віднеслося до новоявленої течії дещо несхвально, навіть з насмішкою. Втім, представникам емо-культури це навіть на руку, оскільки бути знедоленими — в їх дусі.

Автор: Дмитро Микитенко