Волинь. Історія України. (2 серія з 10) Volyn. History of Ukraine.

Ярослав – брат Мстислава і дядько Романа Великого, був першим Луцьким удільним князем, котрий князював у місті тривалий час. Особливу увагу звертав на культурно-релігійне життя свого уділу. Будував церкви і засновував школи. За його правління з 1155 - 1180 рр. місто дуже розрослося і розбагатіло.

По смерті Ярослава Луцьке князівство було поділене на чотири частини. Князь Всеволод дістав Луцьк, Інгва – Дорогобуж, Мстислав Німий – Пересопницю, а Ізяслав – Шумськ. Після Всеволода в Луцьку князював Інгва, а після нього Мстислав Німий, який, помираючи у 1225 році, віддав свого сина Івана і свою землю під опіку Данилі Галицькому.

По смерті Івана у 1227 році Луцьк захопив князь Ярослав Інгворович, але князював він недовго. Того ж року, за словами літописця, їхав Данило в Жидичин кланятися і молитися Святому Миколі. В Жидичині Данило Галицький зустрівся з луцькими боярами, які були незадоволені Ярославом, і просили Данила взяти Луцьк під свою владу. Зібравши у Володимирі дружину Данило прибув до Луцька. Місто гостинно відчинило йому свої ворота і Данило приєднав його до земель свого брата Василька Володимирського. Відтоді і до 1271 року Луцьк не мав власних князів.

Що сталося з Луцьком в часи татарської навали 1240-1241 років невідомо. Збереглися описи пізніших часів. Взимку 1259 року Куремса оточив Луцьк, який за словами літописця був «неутвердженні» і «неурядженні», і лише вдале розташування міста врятувало його. Розлив ріки зробив його неприступним, але Куремса все ж спробував здобути місто. Перешкодила цьому сама природа. Сильна буря зламала прилади для кидання каміння і Куремсі довелось вертатися в степ.

Через два роки на Волинь прийшов новий татарський ватажок Бурунда і наказав Василькові знищити кілька замків, у тому числі і Луцький. Василько цей наказ виконав. Після смерті сина Василька Володимира у 1289 році Володимирський престол зайняв Мстислав Луцький. Луцьк тривалий час знову не мав власних князів. Після смерті Юрія І Львовича, князя Володимирського, в 1308 році Луцьку волость отримав його молодший син Лев, котрий помер близько 1323 року. Він був останнім Луцьким князем з українського роду...

Після смерті Льва Юрієвича близько 1323 року місто за свідченням літописців опинилося в руках литовського князя Любарта. Він прийняв православну віру і одружився з дочкою Лева, сина Данила Галицького.

Луцьк – столиця князя Любарта, а відтак і всієї Волині, остаточно відсунув Володимир на другий план. Князь Любарт розбудував місто і передбачаючи важку боротьбу з Польщею за Волинь, звів у Луцьку всередині XIV століття укріплений замок, який частково зберігся і до наших днів. Від самого моменту заснування Луцький замок відігравав значну роль.

У 1349 році польський король Казимир захопив Галичину, а потім і Волинь. Тільки Луцьк, завдяки укріпленому замку, не піддався. Навпаки, звідси наступного року Любарт починає контрнаступ, внаслідок якого Волинь знову опинилась під його владою. Боротьба Казимира з Любартом тривала з перемінним успіхом до самої смерті польського короля.

В 1366 році Любарт дійшов зі своїм військом аж до Любліна, зібрав велику здобич і повернувся з нею до Луцька. Для українського населення Волині Любарт не був чужинцем. Все своє життя він присвятив захисту цього краю, тому на нього дивилися як на свого і підтримували його так само як і українських князів з династії Ігора і Мстислава, або Романа і Данила Галицького.